Мета Інтернету

Призначення будь-якої комп'ютерної мережі, великої чи малої, зокрема й Інтернету, можна висловити кількома словами: спільний доступ і спільне використання. Під спільним доступом розуміється спільний доступ різних користувачів до загальних ресурсів, наприклад до документів.

Під спільним використанням розуміється спільне використання апаратних та програмних ресурсів, наприклад, принтерів, комп'ютерів, серверних програм. Говорячи про Інтернет, ми можемо замінити слово спільне слово масове.

World Wide Web

Необхідність наявності служб повною мірою відноситься і до Інтернету. У ньому існує чимало мережевих служб як широковідомих, так і вузькоспеціалізованих. Найпоширеніша служба - World Wide Web (WWW). Для її роботи потрібна пара програм: Web-cepeep та Web-клієнт. Web-сервери встановлюють організації, які постачають інформацію. Веб-клієнти працюють на комп'ютерах користувачів.

За Web-клієнтам і закріпилася інша назва – броузери. Існує чимало різних версій броузерів для різних комп'ютерних платформ та операційних систем. Сьогодні для комп'ютерів IBM PC, які працюють в операційній системі Windows, найпоширеніший браузер Microsoft Internet Explorer.

Починаючи з операційної системи Windows 98, він входить у стандартний комплект системних програм і має власне ім'я — Оглядач. Тобто для роботи зі службою World Wide Web ніяких спеціальних клієнтських програм встановлювати не потрібно. В операційній системі вже є все необхідне для перегляду будь-яких сайтів в Інтернеті, будь то новинні сайти або фотогалереї, щоправда, для перегляду флеш-анімації доповнення до IE встановлювати все-таки доведеться. Невипадково операційну систему Windows 98 і наступні називають Інтернет-орієнтованими. Чим вищий номер версії операційної системи Windows, тим більше її орієнтація на Інтернет.

Служба передачі файлів FTP

У тих випадках, коли потрібно надіслати або отримати не просто текстове повідомлення, а файл довільного формату, наприклад, програму, використовують службу FTP, засновану на однойменному протоколі (File Transfer Protocol — Протокол передачі файлів).

На багатьох вузлових комп'ютерах Інтернету працюють FTР-сервери, а на комп'ютерах корисно мати програму FTP-клієнта. Втім, якщо комп'ютер працює в операційній системі Windows, без FTP клієнта можна обійтися. Найпростіший FТР-клієнт вже вбудований в Internet Explorer, так що коли під час роботи зі службою WWW користувач стикається з архівом або файлом, що передається за протоколом FTP, браузер автоматично забезпечує його прийом і збереження на жорсткому диску.

Слід зазначити, що клієнт FTP, вбудований в браузер, суттєво спрощений. Зокрема, він не дозволяє надсилати файли за протоколом FTP. Тим, кому необхідно займатися цим часто, треба встановити спеціалізовану програму FTP-клієнта. Якщо потреба у пересиланні файлів виникає рідко, можна користуватися спеціальним механізмом електронної пошти, який називається поштовим вкладенням.