Питання ядерної зброї

Правлячі кола Японії що неспроможні не зважати на реальними фактами і дуже істотними причинами, створюють великі перешкоди шляху ядерного озброєння. До них належить насамперед різко негативне ставлення переважної більшості населення до перспективи ядерного озброєння.

"Кожен японець відчуває буквально патологічне почуття страху і ненависті до бомби", - писав головний редактор журналу "Форін Афферс" Ф. Квігг, який здійснив тривалу поїздку по Японії. Під кожною петицією Всесвітньої Ради Світу, яка закликала до заборони цієї зброї у 1955, 1957 та в наступні роки, ставили свої підписи десятки мільйонів японських громадян.

Конституція Японії (ст. 9) категорично забороняє створення країни взагалі будь-якого військового потенціалу. У Японії існує закон, який передбачає використання енергії АЕС лише у мирних цілях. Той факт, що Японія в 1970 р. (після довгих вагань і з застереженнями) все ж таки підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, свідчить про наявність і в правлячих колах тверезого підходу до цього питання. Проти володіння ядерною зброєю рішуче виступають опозиційні партії.

У Японії не можуть також не враховувати такі фактори, як дуже обмежені розміри території країни, крайня скупченість населення в індустріальних центрах, що робить володіння ядерною зброєю безперспективною або навіть небезпечною для її існування. "Наша країна, - заявив генеральний директор УНО М. Едзакі, - занадто мала, занадто густо населена і занадто розвинена в промисловому відношенні".

Дуже обережно ставляться до перспективи озброєння Японії правлячі кола США, що усвідомлюють, що й зброя опиниться у руках " підступних японців " , то зручне час вона може бути використано і проти США, послужить цілям націоналістичної агресивної політики Японії. Тому, не надто довіряючи своєму союзнику, США прагнуть якомога тримати під контролем розвиток японської атомної промисловості.

Підписання в 1973 р. США спільно з СРСР угоди про запобігання війні свідчить про те, що керівництво США і надалі враховуватиме величезну небезпеку, яку є поширенням ядерної зброї для США і для всіх країн світу.

В Японії враховують і ту різко негативну реакцію, яку безсумнівно викликав би факт її озброєння в інших країнах, і особливо в країнах Азії, де з великою недовірою і настороженістю ставляться до цілей японського імперіалізму.

Позиція японського уряду у питаннях озброєння відображає зазначені тенденції, що існують у країні та за кордоном, хоча вона і продовжує залишатися у багатьох відношеннях суперечливою та непослідовною.

Підкреслюючи свою вірність "трьом принципам" щодо ядерної зброї (не виробляти, не ввозити в країну і не зберігати ядерну зброю), всі повоєнні японські уряди (за винятком, мабуть, лише урядів Хатояма та М. Мікі) аж ніяк не виключали можливості озброєння країни .

Протягом багатьох років японські уряди заплющували очі на фактичне порушення трьох зазначених вище принципів американською армією, яка, як про це свідчать факти, не раз ввозила на територію власне Японії ядерну зброю на військових американських суднах, що знаходилися в портах, а можливо, і зберігала її на американських військових базах, розташованих біля країни.