Працювати - перший, з прибутком - останній

У Мостовому нині господарюють близько півтора десятка фермерів - справжніх трудяг, які працюючи на землі, як то кажуть, зуби з'їли. Але повного набору необхідної техніки ніхто з них не має. А тому й позичають один одному те, хто чим розжився, - сівалку або старенький комбайн. Можна було б якось виживати, якби не постійне подорожчання матеріальних ресурсів, пише видання Актуальні новини.

Ціни на все зростають майже щодня: на запчастини, на солярку вже досягли 9,25 гривні за літр, на добрива – 3 600 грн. за тонну! А де ж грошей взяти, щоб запастись усім? Щоб підгодувати озимі та посіяти ярі, фермерам доводиться залазити у борги. Банки кредитів такій "дрібниці" не дають.

Тому займає позику фермер у родичів, у знайомих підприємців. Хтось під три відсотки на місяць дасть, а хтось і п'ять потребує. У таких умовах дехто починає замислюватися над своїми перспективами. Чи зможуть фермерські господарства надалі конкурувати із потужними міжнародними агрохолдингами?

Турбує фермерів та питання збуту сільгосппродукції. Тут вони завжди опиняються в ролі обдурених. У ланцюжку "від поля - до столу" за кількістю вкладеної праці нібито перші, а за прибутком - останні. Як у приказці: "До готового хліба виявиться губа". Формула справедливого розподілу коштів, отриманих від реалізації сільгосппродукції, давно знайдена та випробувана у розвинених країнах світу – це її заготівля та збут через кооперативи. За реалізацію такої схеми і мали б взятися Аграрний союз та Асоціація фермерів України.

І вони щось дуже вже завзято підтримують так званого державного оператора ринку зерна - ТОВ "Хлібінвестбуд", який перетворюється на монополіста. Та й взагалі, чи знає пан Микола Миркевич (президент(!) Асоціації фермерів України), чим живуть його "підлеглі" у Мостовому? Чи дійшов до нього хоча б той факт, що у Доманівському районі тривалий час не діє районна організація АФЗУ? У ній навіть керівника немає, - запитує кореспондент видання Україна: Погляд з боку.

- Ми не просимо якогось особливого піклування з боку держави та аграрних лідерів, а роботи, - кажуть фермери з Мостового Троценка, Гарбузняк, Околович та інші. – Дайте нам можливість годувати наші родини. Ми знаємо, що жодний "Хлібінвестбуд" сам по собі нашим зерном не зацікавиться, хоча сформувати партію зерна об'ємом кілька сотень тонн для нас не проблема.

Зрозуміло, що великому перекупнику вигідніше співпрацювати з великими агрохолдингами, де й закласти є що, та страхові гарантії на випадок посухи легше забезпечити. Але й нас не треба заганяти у глухий кут. Забезпечте нам нормальні умови кредитування та реалізації продукції, а ми доведемо роботою, що на щось здатні, - цитирцет слова аграріїв видання Новини шоу-бізнесу.

Що тут додати? Фермери з Мостового свій землеробський віз возять з повною самовіддачею, але держава і так звані аграрні лідери встромляють їм палиці в колеса.